Оновлені Норми витрати палива

Методика розрахунку нормативної витрати палива була без змін, що не дозволяло в повній мірі врахувати сучасні умови експлуатації (підвищений швидкісний режим на автомагістралях; переміщення у великих містах з утрудненим рухом, поїздки на короткі відстані).

Істотні зміни було здійснено з прийняттям наказу N 36, вносять до Норми N 43. Методика розрахунку норм витрат палива доповнено та доопрацьована з урахуванням результатів останніх досліджень економічності автомобілів в різних умовах.

У цьому документі з'явилися базові лінійні норми витрат палива для нових моделей. Модифікацій легкових автомобілів, автобусів, бортових автомобілів, самоскидів, автомобілів-фургонів та вантажопасажирських автомобілів. Для кожного з транспортних засобів наведено ідентифікаційні дані, розгорнута колісна формула, яка допомагає визначити норми витрат палива для відповідної моделі.

Перероблений розділ 3 Норм, N 43, який визначає коефіцієнт коригування норм витрат палива, наведених у формі відсотків підвищення або зниження базового значення норми, за допомогою яких здійснюється облік дорожніх, кліматичних і інших експлуатаційних факторів. Зміни торкнулися порядку визначення норми на виконання транспортної роботи залежно від виду палива. Оновлена методика визначення тимчасових норм витрат палива і мастильних матеріалів, передбачена процедура розробки індивідуальних норм під замовлення.

Не всі зміни починають застосовуватися одночасно. П. 4 наказу N 36, набирає чинності з 01.03.2012 р., а це значить, що вже в березні підприємствам доведеться переглянути порядок списання ПММ переважно з-за нових коригувальних коефіцієнтів.

Тимчасові індивідуальні базові лінійні норми витрат палива, повинні вступити в силу з дня офіційного опублікування наказу N 36. Перед тим як перейти до розгляду основних змін Норм, N 43, позначимо роль і місце цього документа в господарській діяльності підприємств.

Норми N 43 призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватись для розроблення питомих норм витрат палива.

Зміни норм які вносяться до наказу N 36, метою яких є - вдосконалення системи нормування витрат палива і мастильних матеріалів колісними транспортними засобами та обладнанням з врахуванням нових конструкцій і сучасних умов експлуатації, а також сприяння економії моторних палив і підвищення безпечності дорожнього руху. У наказі N 36 стверджується, що система нормування витрат ПММ призначена для всіх суб'єктів господарювання, що діють на території України і експлуатують автомобілів.

На думку Головкру, Норми N 43 обов'язкові для виконання лише для підприємств, установ та організацій, які входять до сфери управління Мінтрансу. Інші центральні органи виконавчої влади, а також суб'єкти господарювання повинні розробити власні нормативні документи по нормуванню витрат палива і мастильних матеріалів згідно з законодавством.

Застосування Норм N 43 в податковому обліку, то в нинішньому ПКУ, ні в колишньому Законі про податок на прибуток немає і не було приписів щодо обов'язковості застосування цього або іншого нормативного документа з метою включення ПММ витрати. Однак це зовсім не означає, що безлімітне (ненормована) використання палива в ході експлуатації колісних транспортних засобів можна вважати правомірним, оскільки це суперечило б головному правилу податкового обліку - відносити на зменшення об'єкта оподаткування витрати, пов'язані з господарською діяльністю.

Основні принципи нормування витрат палива

Нормування витрат палива - це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовують базові лінійні норми, встановлені щодо конкретних моделей (модифікацій) автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють врахувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації.

З прийняттям наказу N 36 оновилися методики визначення норми на виконання транспортної роботи Нw (п. 1.3 Норм N 43), норми на одну тонну спорядженої маси Нд (п. 1.4 Норм N 43), норми на маневрування в місцях навантаження і розвантаження, а також виконання операції з розвантаження*** Нz (п. 1.5 Норм N 43) і норми витрати палива на роботу автономного (незалежного) обігрівача Нон (п. 1.8 Норм № 43).

Серед існуючих видів норм витрати ПММ, які встановлені Нормами N 43, найбільш часто вживаною є базова лінійна норма Нѕ на пробіг автомобіля (на 100 км). Базові лінійні норми по типах автомобілів наведені в таблицях додатків А і Б в розрізі моделей (модифікацій) автомобілів в алфавітному порядку. Термін, який використовується в Нормах N 43, - нормативний витрата палива (Qн). Він означає витрата палива автомобілем (обладнанням, різною технікою на колісному шасі) при здійсненні пробігу, виконанні транспортної або спеціальної роботи в певних умовах експлуатації. Нормативні витрати палива для кожного конкретного автомобіля (обладнання) розраховується за наведеними в розд.

Норм N 43 формулами в залежності від типу автомобіля (обладнання) та його призначення із застосуванням відповідних норм витрати палива і коефіцієнтів їх коригування. Нормативний витрата палива для легкових автомобілів і автобусів розраховується так:

Qн = 0,01 х Нѕ х S х (1 + 0,01 х Кзнак суми),

де Qн - нормативна витрата палива, л (м3);

Нѕ - базова лінійна норма витрати палива, л/100 км (м3/100 км);

S - фактичний пробіг автомобіля, км, який визначається за показаннями спідометра і відображається у дорожньому листі (про необхідність використання шляхових листів як первинних документів, що дають право на відображення у складі витрат вартості використаних ПММ, сказано в консультації з ЄБПЗ під кодом 110.07.20);

знак суми - сумарний корективний коефіцієнт, %.

Фактична ж кількість палива (Тф), витрачений протягом зміни (рейсу), визначається за даними вимірювальних приладів автомобіля на момент початку і закінчення зміни (рейсу) з урахуванням кількості палива, яким був дозаправлен автомобіль протягом зміни (рейсу).

Далі підприємство повинне порівняти фактичну кількість витраченого палива автомобілем з нормативними витратами для відображення вартості використаних ПММ в податковому та бухгалтерському обліку. Наведемо перелік коригуючих коефіцієнтів до норм витрат палива в редакції, яка почала діяти після набрання чинності наказу N 36, тобто з 1 березня 2012 року.

Поправочні коефіцієнти до норм витрат палива

Як встановлено п. п. 3.5.1 Норм, N 43, при розрахунку нормативної витрати палива дорожні, кліматичні та інші експлуатаційні фактори враховуються шляхом застосування коригуючих коефіцієнтів, наведених у формі відсотків підвищення або зниження базового значення норми витрати палива. У порівнянні з колишнім вмістом розд. III Норм N 43 після прийняття наказу N 36 зовні нічого не змінилося. Як і раніше, у п. 3.1 перераховані підвищують, а в п. 3.2 - зменшують коефіцієнти, при цьому п. 3.3 встановлено, що у випадку застосування одночасно кількох коригуючих коефіцієнтів розраховується сумарний коефіцієнт коригування, який дорівнює сумі цих надбавок:

Кзнак суми = К1 + К2 +...+ Кп,

З усіх коефіцієнтів тільки два і далі будуть встановлюватися за старими правилами при роботі на дорогах зі складним планом (див. п. п. 3.1.3 Норм N 43) і при погодинній роботі вантажних (крім самоскидів) та вантажопасажирських автомобілів (див. п. п. 3.1.11). Решта підвищують, а також всі зменшують коефіцієнти зазнали серйозної переробки. З найбільш поширених коефіцієнтів підвищену увагу рекомендуємо звернути на нові правила застосування надбавок за роботу в холодну пору року (див. п. п. 3.1.1), за роботу в міських умовах (див. п. п. 3.1.4), а також на підтримання прийнятних (комфортних) температурних умов у салоні автомобіля (див. п. п. 3.1.13).

При вивченні нової системи таких коефіцієнтів, - зменшення кроку диференціації їх значень, що покликане забезпечити більш точне застосування будь-якого з них і у кінцевому підсумку заощадити паливо. Разом з тим підприємства на перших порах повинні проявити обережність при обґрунтуванні вибору кожного з коефіцієнтів, інакше встановлення їх нових значень без урахування реальних умов експлуатації автотранспорту може призвести до різкого перевитрати ПММ, що позначиться на результатах їх господарської діяльності.